Комунікативна природа ранньої творчості Бориса Лятошинського
DOI:
https://doi.org/10.31500/1992-5514.15(2).2019.186130Ключові слова:
комунікація, комунікативно-інформацій процес, семантика, семіотика, рання творчість Бориса ЛятошинськогоАнотація
У статті проаналізовано семантичний наратив творчості Б. Лятошинського 1910-х років. Обумовлений комунікаційно-інформативними взаємодіями позамузичних і музичних сенсів культурного простору, він сприяє розширенню гіпертекстового простору культури, зокрема реконструює погляди на життєтворчість Лятошинського як на детермінанту розвитку української музичної культури ХХ століття. У цьому руслі комунікація та, відповідно, комунікаційно-інформаційний процес формують своєрідну матрицю дослідження музичного тексту як сукупність комунікативних стратегій, адаптованих межами взаємодій музичної культури та соціуму. Важливими у цьому процесі є врахування таких комунікаційних взаємодій, як часопростір творчості, фізичної і символічної площин прояву новацій, втілюваних митцем; соціокультурної комунікації митця і середовища; простору автора і простору інтерпретації дослідника; і, як наголошувалося, комунікативного простору семантичних знаків, сконцентрованих у них ідей, образів, уявлень, емоційних переживань, народжених художньою свідомістю автора і реконструйованих інтерпретатором його творчості. Використовуючи представлений категоріальний підхід в окресленні системи координат музичної творчості митця, ми таким чином збагачуємо усталені теоретичні складові аналізу музичного тексту новими ціннісносмисловими полями значень, змодельованими контекстуальним комунікаційним прочитанням тексту і особистості творця в бажанні осягнути іманентність авторського задуму.
Посилання
Gumilev L. N. Mozhet li proizvedenie izyaschnoy slovesnosti byit istoricheskim istochnikom? // Russkaya literatura. 1972. # 1. S. 247.
Derrida Zh. Pysmo ta vidminnist. Kyiv: Osnovy, 2004. 602 s.
Kanievska D. A. B. M. Liatoshynskyi i D. D. Shostakovych: porivnialno-typolohichnyi analiz tvorchosti: Avtoref. dys. ... kand. mystetstvoznav.: 17.00.03; NMAU im. P. I. Chaikovskoho. Kyiv, 2002. 20 s.
Kovalska-Frait O. V. Symvolistski tendentsii u prohramnykh fortepiannykh tvorakh F. Yakymenka ta B. Liatoshynskoho // Muzychna ukrainistyka: suchasnyi vymir: Zb. nauk st. Kyiv: IMFE im. M. T. Rylskoho, 2009. Vyp. 3. S. 188–199. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/39415/15-Frajt.pdf?se-quen-ce=1 (access date: 06.13.2019).
Lotman Yu. M. Kultura i yazyik // Lotman Yu. M. Semiosfera. Sankt-Peterburg: Iskusstvo-SPB, 2000. S. 396–399.
Lotman Yu. M. Tekst v tekste // Lotman Yu. M. Ob iskusstve. Sankt-Peterburg: Iskusstvo-SPB, 1998. S. 423–435.
Mankevich I. A. Literaturnyie kommunikatsii i kulturologicheskoe znanie // Voprosyi filologii. 2006. # 1. S. 167–175. URL: http://infoculture.rsl.ru/donArch/home/news/dek/2008/02/2008-02_r_dek-s2.htm (access date: 06.13.2019).
Novakovych M. Kanon ukrainskoho muzychnoho modernizmu (na prykladi tvorchosti Borysa Liatoshynskoho): Monohrafiia. Lutsk: PVD Tverdynia, 2012. S. 61.
Pirs Ch. Elementyi logiki // Semiotika. Antologiya. Moskva: Akadem. proekt, 2001. S. 165–227.
Keith A. Natural Language Semanticsyu Blackwell Publishers Ltd, Oxford, 2001. R. 251.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ігор Савчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
